Зелений туризм

 

 

 Кожем’якіна Віра Іванівна

керівник зеленого туризму в с. Худяки.

 

Українське село має унікальний туристичний потенціал, як колиска українських традицій, української історії та як рекреаційна зона. Через зелений туризм, можна показати іноземним туристам чемність, ввічливість та культуру українського села, а село отримає, такі необхідні, додаткові кошти.

На території села Худяки вже сформований і успішно працює міцний осередок зеленого туризму, який був запроваджений в рамках канадського проекту та проекту Хайфер і став самостійною життєздатною організацією, яка має легальний статус та успішно обслуговує в своїх «агросадибах» як вітчизняних так і закордонних туристів. Але обслуговування туристів це лише частина діяльності зеленого туризму, крім цього це і організація різних масових заходів (фестивалі, вечорниці ітп.), виставок, круглих столів та інших міроприємств із популяризації та розвитку нашого краю. Важливість зеленого туризму полягає ще й в тому, що здійснюється значна громадська діяльність яка об’єднує та згуртовує людей.

Худяківська сільська рада всебічно підтримує розвиток зеленого туризму.

Ми завжди готові до плідної та взаємовигідної співпраці.

 

Розвиток сільського зеленого туризму в Худяках.

 У 2006 році громадською організацією Асоціація «Агенція сільського розвитку»були організовані перші семінари для жителів села Худяки, що виявили бажання займатися сільським зеленим туризмом, які проводилися спеціалістами Черкаського бізнес-центру при підтримці канадсько-українського проекту економічного розвитку громад України та проекту ІСАР «Єднання».

    В  2007  році ентузіастами   розвитку  сільського  зеленого  туризму  при  допомозі  канадського  волонтера  Боні  Лін  Гау  було  розроблено  стратегічний  план   розвитку  сільського  туризму  сіл  Худяки та  Леськи.  Створено  та  зареєстровано  Черкаський  районний  осередок  Спілки  сприяння  розвитку  сільського  земленого   туризму  в  Україні.   

Засновники :  Євтушенко  М.І.,    Коваль  Н.Ф.,  Чепурна  В.В.   Головою  осередку  було  обрано  Коваль  Ніну  Федорівну. З   лютого 2012  року  головою  осередку  обрано  Кожем’якіну  Віру  Іванівну.

Як  наслідок  навчання  та  стажування  у  передових  активних  громадах  Західної  України,  Херсонської  області,  в  Польщі,  Словаччині,  Чехії,  Канаді   ми  маємо  три  діючі  агросадиби  в  Худяках:  «Марія»,  «У Коваля»,  «Наталія»,    а  також  садибу   «Творча  оселя»,  де  туристів господиня  Лариса  Счастливець  навчить  різноманітного  рукоділля.  Розроблено   туристичні  екскурсійні  маршрути «Сучасне село  запрошує»,  «Духовна  спадщина нашого краю», «Легенди старого села», «Стежина творчості»,  «Мандрівка  до  затоплених  сіл  Худяки  і  Талдики».  За сприяння  Асоціації  «Агенція  сільського  розвитку»  збудовано  новий  туристичний  обєкт – памятник  затопленим  селам  Худяки  і  Талдики. Автор і скульптор Тєрєхов Єгор Миколайович, ПП «Гранул.

 

Мандрівка до затоплених сіл Худяки та Талдики.

    Затоплені 50 років тому села Худяки і Талдики - колиска нашої „малої" Бать­ківщини - сучасних Худяків.

      Вони приходять у снах літнім людям, тривожно бентежать душу молодим жителям нашого села, викликають цікавість у гостей та туристів.

    Наша екскурсія відкриває завісу істо­ричної пам'яті про зниклі під водою Кременчуць­кого водосховища квітучі села і розпочинається від пам'ятного знака затопленим селам Худяки і Талдики. Пам'ятний знак цим затопленим селам встановлено в жовтні 2009 року громадською організацією Асоціація „Агенція сільського розвитку" за рахунок гранту Черкаської обласної організації Комітету виборців України за сприяння фонду Стефана Баторія, кошти та зусилля громади села і Квітки В.І.

    Автор і скульптор Тєрєхов Єгор Микола­йович, ПП „Гранул". Пам'ятний знак розміщено на місціколишнього хатнища, високо на горі,звідки відкривається прекрасний крає­вид на Кременчуцьке „море", а весною, коли спадає рівень води, стає видно вулиці затоплених сіл.

   Перша письменна згадка про село Худяки датується листопадом 1649 року, а перша картографічна згадка про села Худяки та Талдики зустрі­чається на карті французького інженера Боплана.Першу графічну згадку про села Худяки і Талдики можемо побачити намалюнках фран­цузького війсь­ковополоненого художника та етнографа Де ля Фліза.

    Ознайомитись із історією села можна в музеї (керівник Квітка Василь Іванович), якии знаходиться в примі­щенні сільського Будинку культури. Налічує три експозиційні зали, в яких зберігаються цінні експонати, нумізма­тична виставка, фотографії поч. 20 ст., „Книга вічної пам'яті", на бронзових листах якої викарбувані прізвища полеглих у війні наших односельців.

Сільська бібліотека - невичерпна скарбниця знань про історію рідного села, Черкаського краю.

Наша екскурсія до Дніпра, до затоплених сіл проходить по центральній вулиці села – Черкаській, де з давніх-давен пролягав Крилівський шлях.

«На шляху на Кирилівському

                                             Шаблі забряжчали.

                                             Ой тож наші козаченьки

                                            В похід від’їжджали»

 

писав поет Микола Шапошник,уродженець с. Леськи.

Наша дорога через ставок, де колись були знамениті Худяківські болота, повертає до Кременчуцького водосхо­вища, під хвилями якого сховалися наші села Худяки і Талдики.В далині видніється невеликий острів - центр старого села. Подорож продов­жується на рибальському баркасі. Підходимо до острова і ніби зупиняється час, повертає нас у минулі століття.

 А ми подорожуємо далі кутками старих Худяків, які об'єднували окремі родини і назви свої мали від прізвищ своїх мешканців - Шимківка, Папушівка, а в Талдиках специфічні назви - Шереметове, Ціндао, Бурти. Навіть яри до цього часу мають назви, аналогічні куткам.

А далі всіх мандрівників чекає вдала рибалка, смачна юшка та рибальська каша, майстер-клас по приготуванню смачних рибних страв.